лід і полум'я
Не забувайте мріяти щодня.
Не забувайте усміхатись горю.
Усміхнені вуста — це та броня,
Яку не зломить навіть ваша доля.
— Ліна Костенко
Життя любить кидати нас то в лід, то в полум'я майже одночасно. Воно щедро обдаровує тебе справжньою радістю, а на наступний день завдає непосильного удару.
Немає чорної чи білої полоси. В один період життя, ти переживаєш і щастя, і відчай. Буває - за один тиждень, а буває - за один день ти злітаєш і падаєш, падаєш і злітаєш... Радість і горе одночасно - це ж дах може знести, хіба ні?
Душа наче розтягується - ніби на шпагат сідаєш. Інколи здається, що вона тріщить по швах. Але чим більше розтягнеш її в обидві сторони - тим ширші обійми, тим більше людей ти вмістиш в свою душу.
не болить тільки мертвим. Здавалось би, що без болю легше жити , але без душі - взагалі неможливо.
Коментарі
Дописати коментар